“`html
Опера Дмитра Бортнянського «Креонт» буде представлена у країнах Європи 14.01.2026 18:05 Укрінформ Розпочинається міжнародна ініціатива щодо популяризації в європейських державах опери «Креонт» українського митця Дмитра Бортнянського, що відіграє важливу роль у культурній дипломатії.
Про це йшлося під час ділової зустрічі в Укрінформі, де зібралися учасники дебютної вистави знайденої першої опери Бортнянського, а також урядові та суспільні діячі з України та Європи.
«Розповсюдження цього витвору європейської класики у світі я вважаю своїм завданням», – зауважив творець ініціативи, Митець ЮНЕСКО в імʼя миру, диригент Національної опери Герман Макаренко.
Він наголосив, що вперше опера була поставлена в Італії 25 десятиліть тому, однак згодом ноти були загублені. На початку 2000-х років їх виявили в Європі росіяни і вже під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну несподівано вирішили представити цей твір у Європі.
«Для нас було принципово повернути європейській культурі Дмитра Бортнянського – українського генія з польським корінням. Змогли зібрати з усієї держави артистів, ми їх назвали оперною командою України… Ми відшукали оперний театр у Чернівцях, який майже повністю відтворює барокову сцену італійського театру 1770-х років, де відбулася премʼєра за життя митця. Наша, українська премʼєра відбулася у жовтні 2025 року в Чернівцях та спричинила відгук у міжнародному середовищі. Ми маємо на меті продемонструвати цей твір європейської класики в театрах Європи як загальне культурне надбання», – розповів Макаренко.
Диригент зауважив, що це вже шостий його міжнародний проєкт, який отримав підтримку ЮНЕСКО, що є доказом високої оцінки української музичної спадщини.
Заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне у зверненні до учасників ділової зустрічі зазначив, що відродження «Креонта» надало нам можливість знову відкрити цю культурну коштовність. «Для ЮНЕСКО велика честь надати патронат ініціативі, що дозволило цьому шедевру знову звучати зі сцени… Мистецтво має здатність сприяти діалогу та миру, і ЮНЕСКО залишається глибоко відданою справі збереження та охорони культурного надбання», – сказав він.
За словами директора департаменту міжнародних організацій МЗС Сергія Дворника, культурна дипломатія особливо значуща під час війни, коли Росія намагається знищити українську ідентичність.
«Це саме той випадок, коли повернення одного твору означає відкриття цілої спадщини. Ми в МЗС впевнені, що міжнародне турне цієї опери стане значною мистецькою подією та потужним дипломатичним актом просування нашої культури, нашої самобутності», – акцентував дипломат.
На його переконання, повернення світу «Креонта» як українського продукту – це відтворення його істинного історичного контексту, і проєкт «є саме тією ініціативою, що демонструє силу нашої дипломатії, стає переконливим аргументом у глобальній розмові про цінності, які просуває наша держава».
Британсько-американський прозаїк і телеведучий Марсель Реймонд Теру відзначив унікальну роль української культури. «Для мене як людини, котра багато часу вивчала колишній Радянський Союз, є зрозумілим, що нас, на жаль, всіляко запевняли, що Україна була «молодшим братом» російської культури. А перегляд вистави опери «Креонт» дозволив мені оцінити важливість українського митця, самобутність та своєрідність української культури», – зазначив прозаїк.
Засновник австрійського видання OPERN NEWS Стефан Буріанек зауважив, що ресурс постійно повідомляє про російську культурну пропаганду та її представників на Заході. «І це непросто, оскільки я щодня бачу, наскільки сильними є російські культурні мережі тут, особливо в Австрії та Італії», – зауважив він.
Буріанек впевнений, що на суспільну думку на Заході сильно впливає «м’яка сила культури». За його словами, росіяни змогли прищепити свою культуру багатьом людям в Австрії, які вважають її «незамінною, чимось, що вони не хочуть втрачати», а насправді ці твори не мають жодного відношення до Росії.
Рецензент з Німеччини Віллі Патцельт розповів, що не зміг потрапити на премʼєру «Креонта» в Чернівцях, тому що саме тоді російські дрони паралізували аеропорт Мюнхена, і це також показово. За його словами, і Німеччина, і Україна є частиною Європи, а культура є одним із найбільших джерел цінностей, які нас обʼєднують.
«Креонт» є дуже європейським витвором, створеним українським митцем в Італії, наповненим духом епохи Просвітництва. Тому я вважаю, що важливо привезти цей твір до Європи – до решти Європи! – і продемонструвати його. Акцентування уваги на українському мистецтві в Європі розповість, що саме ми захищаємо, які цінності захищає Україна, яке значення має свобода від ідеї тоталітарного та диктаторського способу життя», – зазначив німецький експерт.
Як повідомляв Укрінформ, українська прем’єра опери «Креонт» відбулася 3 жовтня 2025 року в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. Проєкт, ініційований Германом Макаренком, отримав патронат ЮНЕСКО – як на сценічну постановку, так і загалом на його втілення, а також патронат від Європа Ностра – організації, яка займається популяризацією та захистом культурного спадку Європи. Підтримали проєкт Міністерство закордонних справ України, Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, громади Буковини. Генеральним інформаційним партнером проєкту став Укрінформ.
Європа Музика Опера Мистецтво “`