Удова пацієнта з приватної одеської лікарні Odrex передала до редакції УНН папери, які, як вона стверджує, мають ознаки фальсифікації медичних записів після кончини її чоловіка. Надані відомості показують різні варіанти однієї й тієї ж операції та відмінності в описі ускладнень під час терапії.
Дружина хворого Ігоря Мелая, який пішов з життя після лікування в приватній одеській лікарні Odrex, передала до редакції УНН документи, які, за її твердженням, показують, що кончина чоловіка не є сумним збігом обставин, а є підсумком дій медиків клініки. Надані жінкою дані – експертні оцінки та внутрішні документи клініки – розкривають нові аспекти історії лікування, яка закінчилась смертю пацієнта і судовою тяганиною його дружини за правосуддя. Які невідповідності ми помітили в наданих медичних документах, читайте в статті УНН.
Чоловік Ольги Мелай проходив лікування у приватній одеській лікарні Odrex із діагнозом В-клітинна лімфома. Він вже пройшов етап хіміотерапії, коли лікарі запропонували встановити підшкірний плевральний порт – для більш зручного введення ліків і зниження числа проколів. За словами Ольги, процедуру описали як мінімально інвазивну, безпечну і швидку: до 30-45 хвилин під місцевим знеболенням.
Знімок екрана з сайту лікарні “Одрекс”
До початку операції чоловік Ольги Мелай підписав папери, у яких він погоджувався саме на такий варіант втручання – під внутрішньовенною анестезією, без використання штучного дихання.
Згода на проведення конкретного виду знеболення, документ редакції УНН надала Ольга Мелай
Однак, операція, яка повинна була тривати не більше 45 хвилин, перетворилася на три години. Саме стільки Ольга Мелай чекала під дверима операційної, без будь-яких пояснень з боку “Одрекс”. Коли ж операція завершилася – лікарі запевнили, що “все пройшло добре” і що для пацієнта “починається нове життя”.
Нове життя не настало
Однак, одразу після операції замість звичайної палати чоловік Ольги Мелай опинився в реанімації у тяжкому стані. Зі слів Ольги, коли вона вперше побачила чоловіка після проведення “малоінвазивної процедури”, він не дихав самостійно, нирки не функціонували, а монітор біля ліжка був темним – без пульсу та сатурації, тільки з температурою тіла приблизно 33 градуси. Тоді ж лікарі різко змінили тон і попередили, що Ігор Мелай може не дожити до ранку. У першу добу з грудної клітки пацієнта відкачали п’ять літрів рідини.
“Ми підписали згоду на одне – нам зробили інше”
Ключове питання цієї ситуації – чому стан чоловіка Ольги Мелай різко погіршився після запланованої “малоінвазивної процедури”? Відповідь міститься у медичних паперах – як випливає з внутрішньолікарняних документів, замість узгодженої внутрішньовенної анестезії, до пацієнта застосували інгаляційну та внутрішньовенну анестезію із штучною вентиляцією легень.
Експертна оцінка від лікарні “Одрекс”, у якій зазначено, що проведення складного типу знеболення було запланованим, документ редакції УНН надала Ольга Мелай
Згоди на такий вид анестезії, наголошує Ольга Мелай, ні вона, ні її чоловік не давали. Це підтверджується і платіжними документами: пацієнт оплачував значно простіший анестезіологічний супровід – без загального наркозу та ШВЛ.
При цьому в медичних рецензіях, складених уже після смерті пацієнта, саме цей складний і ризикований вид знеболення подається як нібито запланований і узгоджений, що, за словами вдови, прямо суперечить підписаним згодам і фінансовим документам.
Ольга Мелай – стала вдовою після лікування чоловіка в лікарні “Одрекс”
Планове втручання, яке заднім числом назвали “невідкладним”
Окрім питання знеболення, в рецензіях лікарні операцію представлено як невідкладну допомогу. Проте, як запевняє Ольга Мелай, реальні умови лікування говорять про інше – операція була запланованою.
Про це, за словами Ольги Мелай, свідчить відразу декілька обставин: у день операції пацієнту проводили передопераційні аналізи, самого плеврального порту не було в наявності в лікарні, його замовляли під конкретну дату, а саме встановлення мало допоміжний, а не життєво необхідний характер. На переконання вдови, це прямо суперечить версії про термінову операцію, яка виникла у внутрішніх рецензіях клініки вже після смерті пацієнта.
Порт для хіміотерапії
“Післяопераційний період без ускладнень”
Ще одна істотна розбіжність стосується опису післяопераційного стану пацієнта. У рецензіях лікарні зазначено, що післяопераційний період проходив для пацієнта нібито без проблем.
Але насправді, за словами Ольги Мелай, після операції її чоловік три доби був на штучному диханні, у нього відмовили нирки, а для підтримки життєвих функцій використовувалися вазопресорні та інші реанімаційні препарати. Водночас ці критичні ускладнення або зовсім не зазначені в медичних документах, або зведені до загальних формулювань.
Кінцевий шок, за словами Ольги Мелай, настав після отримання виписного епікризу. У документі, який мав би детально зафіксувати хід лікування, операція, яка, на думку вдови, стала фатальною для її чоловіка, описана одним рядком: “Встановлено плевральний порт” – без дати проведення, без імен лікарів-виконавців і без будь-якого опису наслідків.
Зупинка серця
Крім того, Ольга Мелай вважає: під час операції у її чоловіка була зупинка серця. І цей факт, на її думку, “Одрекс” приховав і від сім’ї, і від суду. На це, за її словами, вказує тривале перебування чоловіка в операційній, критичний стан відразу після втручання, показники моніторів у реанімації та різка зміна прогнозів лікарів. Разом з тим, в жодному з офіційних документів лікарні серцеві проблеми не згадуються.
Хіміотерапія після реанімації
Після трьох діб у реанімації стан Ігоря Мелай почав повільно покращуватися. Саме в цей момент, стверджує вдова, лікарня вирішила продовжити етап хіміотерапії, незважаючи на нещодавній критичний стан. Після чергового введення препаратів стан чоловіка різко погіршився, а згодом клініка відмовилася від подальшого лікування. Пацієнт помер.
“Шанс на ремісію був. Але ця “невелика операція” зруйнувала всі зусилля”,– говорить Ольга Мелай.
Таким чином, виписний епікриз, який родина отримала на руки після лікування, та внутрішні експертні оцінки клініки, складені вже після смерті пацієнта, містять різні та часом взаємовиключні описи одних і тих самих подій. Зі слів Ольги Мелай, така розбіжність у фіксації важливих етапів лікування може говорити про підробку медичних документів лікарнею “Одрекс” і спроби приховати дійсність.
Рецензії “своїх для своїх”
Окремий блок документів, які викликають питання у вдови – це експертні оцінки та протокол медичної ради Odrex, датовані жовтнем 2025 року, тобто вже після кончини пацієнта. У цих документах лікарня робить висновок, що медична допомога надавалась згідно з клінічними протоколами, а всі виявлені недоліки зводяться до “незначних помилок оформлення”.
Документ редакції УНН надала Ольга Мелай
У той же час, саме в цих експертних оцінках з’являються головні формулювання, яких немає у виписному епікризі, виданому сім’ї: деталі анестезії, трактування операції як невідкладної та твердження про відсутність ускладнень. За словами Ольги Мелай, це створює враження, що повна версія подій була сформована заднім числом – вже після смерті її чоловіка і початку юридичних процесів.
Окремо вдова звертає увагу на те, що всі експертні оцінки підписані лікарями, які перебували або перебувають у професійній співпраці з лікарнею “Одрекс”. На її думку, це ставить під сумнів неупередженість оцінок і перетворює експертні оцінки не на об’єктивний аналіз лікування, а на виправдання дій лікарні.
Замість висновку
За весь час лікування родина Мелай заплатила клініці понад 2,5 мільйона гривень, однак для вдови це питання давно перестало бути фінансовим. Йдеться про рішення, прийняті без згоди пацієнта, про втручання, яке з планового перетворилося на фатальне, і про медичні документи, у яких ключові етапи лікування або зникають, або змінюються так, щоб це було вигідно саме лікарні “Одрекс”.
Зараз історія родини Мелай – предмет кримінального провадження. За даними УНН, кримінальне провадження № 42025163030000200 було відкрито за заявою Ольги Мелай, щодо нав’язаної лікарями лікарні операції і зайвих, на її думку, плевральних пункцій, після яких її чоловік помер. Провадження також розслідується за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України – шахрайство, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Сьогодні Ольга Мелай намагається довести в судах те, що, за її словами, так і не було чесно зафіксовано в медичних документах: що смерть її чоловіка була не неминучим наслідком хвороби, а результатом рішень “Одрекс”, які так і не отримали належної правової та медичної оцінки.