Шуляк: ВР голосуватиме житлову реформу 13 січня – службове житло стане орендним і з публічним реєстром 12.01.2026 17:53 Укрінформ В Україні мають намір скасувати можливість приватизації службового житла. Відповідно до законопроєкту № 12377 щодо житлової реформи, який Верховна Рада 13 січня розглядатиме у другому читанні, воно буде надаватися на певний термін, і за його використання необхідно буде вносити орендну плату.
Окрім того, таке житло і відомості про його використання будуть внесені до особливого відкритого реєстру, де кожен зможе перевірити статус конкретного службового житла, адреси, терміни використання та підстави надання, зазначила у коментарі Укрінформу голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народна депутатка Олена Шуляк.
З її слів, в умовах воєнного стану та значних міграційних рухів більшість територіальних громад відчувають великий брак кваліфікованих спеціалістів, тому проблема «кадрового дефіциту» на місцях могла б бути вирішена шляхом впровадження сучасної моделі функціонування службового житла, оскільки існуюча вже давно не виконує тих завдань, які покладено на неї.
«Відповідно до чинного Житлового кодексу України службове житло надається працівнику у зв'язку зі специфікою його професійної діяльності, що потребує проживання за місцем виконання службових обов'язків. Воно характеризується особливим правовим режимом: не підлягає процедурі приватизації, має бути звільнено після закінчення трудових відносин. Але в сучасних реаліях службове житло "розслужбовлюють" – приватизують, внаслідок чого відбувається фактично безоплатне отримання житла у власність. При цьому не завжди тими категоріями громадян, які реально його потребують», – пояснила Шуляк.
Вона згадала, що діючий Житловий кодекс приймали ще за радянських часів, коли не було приватної форми власності на житло – сукупність житлових ресурсів підлягала централізованому контролю: право власності на квартири в багатоквартирних житлових комплексах належало лише державі, за винятком деяких кооперативних форм. Однак у 1990-х роках громадяни, які фактично мешкали у відомчому житлі на підставі ордерів, отримали законодавчо закріплене право на приватизацію державного житлового фонду, тобто квартир у багатоквартирних будинках, що давало їм змогу отримати статус власників.
За загальним правилом, уточнила народна депутатка, особа, яка припинила трудові відносини з організацією, що надала службове житло, повинна звільнити його без надання іншого житла. Однак чинний Житловий кодекс встановлює пільгові категорії громадян, яких не можна виселити зі службового житла без надання іншого житлового приміщення. До цих категорій належать: особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, сім’ї загиблих військовослужбовців, працівники зі стажем роботи на підприємстві понад 10 років, особи пенсійного віку, самотні особи з неповнолітніми дітьми та інші соціально незахищені групи. Відповідно до статей 125 та 126 Житлового кодексу, таким громадянам має бути надане альтернативне житлове приміщення. Проте, через відсутність відповідного житлового фонду для переселення, на практиці ці особи часто продовжують займати службове житло на невизначений термін.
За словами Шуляк, основні проблемні аспекти функціонування системи службового житла включають відсутність централізованої системи обліку та моніторингу службового житлового фонду, а також недостатній рівень контролю при розподілі та наданні житла, що створює підґрунтя для зловживань статусом «службового» з метою подальшої приватизації.
Таким чином, працівник, який під час виконання службових обов’язків отримував доходи, що реально дозволяли придбати власне житло, або навіть уже мав у власності житлові об’єкти, може приватизувати службове житло після зміни його статусу. В результаті житло, призначене для забезпечення службових потреб, неправомірно переходить у приватну власність, додала вона.
«Саме тому інститут службового житла потребує комплексного вдосконалення, зокрема через запровадження прозорих механізмів розподілу та однозначної заборони приватизації такого житла. Все це передбачає нове житлове законодавство в рамках реалізації законопроєкту 12377, який Верховна Рада має остаточно прийняти під час засідання 13 січня», – зазначила Шуляк.
Однією з його ключових новел, підкреслила вона, є оновлена концепція службового житла, яка поєднує традиційний підхід із сучасними цифровими рішеннями та кращими практиками європейських країн. Згідно з документом службове житло визначається як житло, яке надається в оренду особам, які у зв’язку із характером їх трудових відносин або проходженням служби повинні проживати за місцем роботи або неподалік від нього.
Законопроєкт встановлює диференційований підхід до визначення категорій громадян, які можуть претендувати на отримання службового житла. Для житлового фонду перелік категорій визначається Кабінетом міністрів. Для житлового фонду територіальних громад – органи місцевого самоврядування, пояснила голова Комітету ВР.
«Але головне, що службове житло надаватиметься у користування за договором оренди – особи укладатимуть договір оренди та самостійно сплачуватимуть орендну плату та комунальні послуги, і в разі припинення трудових відносин оренда службового житла припиняється. Більше того, приватизацію новостворюваного житлового фонду територіальних громад та державного житлового фонду заборонять», – наголосила Шуляк.
Крім цього, зазначила вона, в межах Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи створять спеціальний Реєстр житла, який міститиме повну інформацію про використання житла як службового. Цей реєстр стане платформою для публічного перегляду статусу, адрес, термінів користування та підстав надання службового житла.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 16 липня 2025 року ухвалила у першому читанні законопроєкт № 12377 «Про основні засади житлової політики», який передбачає масштабну житлову реформу в Україні.
Реформа Законопроєкт Житло Верховна Рада Шуляк