12 січня в Україні вшановують День українського політв’язня, започаткований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день відзначає українців, які потерпіли за свої погляди, особливо під час репресій 1972 року та сучасної російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, Україна відзначає День українського політв’язня. Цю традицію було започатковано у 1975 році в таборах Мордовиї за ініціативи В’ячеслава Чорновола, котрий закликав давати відсіч репресіям та звірствам радянського режиму. З тих пір цього дня щорічно згадують українців, котрі зазнали утисків за свої політичні переконання та прагнення свободи.
Деталі
Саме цього дня, 12 січня 1972 року, після різдвяних вистав почалася друга хвиля розгрому української інтелігенції, що поклала край рухові шістдесятників. У тому році протягом декількох днів у Києві та Львові були затримані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець.
Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. Загалом у 1972-1974 роках було здійснено понад тисячу обшуків, заарештовано 193 людини, з них 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні погляди.
Під час прем’єри кінострічки “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл у залі закликали встати на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів, що трапилися влітку 1965 року. Під листом протесту підписалися 140 присутніх.
За поривання бути вільними кремль карав жорстко: майже всі отримали 7 років ув’язнення у таборах суворого режиму та 5 років заслання – й вислані за межі України – до мордовії та пермської області росії, потім у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправили до психіатричних лікарень.
В цілому боротьба радянського режиму з дисидентським рухом в Україні розпочалася ще в середині 50-х років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, поява руху шістдесятників злякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) докладав зусиль, щоб придушити дисидентський рух. Тільки за період “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було затримано майже 800 осіб за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти затримали понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традиція відзначення Дня українського політв’язня була впроваджена у 1975 році з ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав чинити опір репресіям та жорстокості радянського режиму. Ідею підтримала створена у 1976 році Українська Гельсінська група, члени якої теж досить швидко потрапили під репресії.
Сучасна російська влада наслідує радянські методи боротьби з інакомислячими. Після початку російської агресії проти України у 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, здійснювати воєнні злочини, порушувати права і свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року окупанти незаконно ув’язнили 224 особи в тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.