Політолог Станіслав Желіховський наголосив на головних подіях року: повернення Трампа, поновлення переговорів, утворення “Коаліції бажаючих”, асигнування Україні 90 млрд євро та механізм PURL. Також фахівець згадав про вибори у Польщі та приїзд Зеленського.
Рік, що минає, у політичному сенсі був насичений подіями. Зокрема, в Білий дім повернувся Дональд Трамп, з’явилась можливість відновити перемовини щодо припинення війни й активізувати гуманітарну складову, а також ініціювати нові способи допомоги Україні, зокрема, механізм PURL. Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський у коментарі УНН розповів про найважливіші політичні події року, що минає.
Повернення Трампа до влади, поновлення мирних зусиль, зустрічі між Україною та США
Дійсно, рік був складним, і ми маємо розуміти, що він навіть певною мірою був вирішальним, хоча насправді не всі наші надії здійснилися. Можливо, і не в усіх були такі надії, але були припущення, що цей рік буде для нас більш успішним у питанні завершення бойових дій. Якраз це було пов’язано з початком переговорного процесу, а стимулом його початку стало повернення до Овального кабінету Дональда Трампа
– говорить Желіховський.
За його словами, Україна вперше за декілька років за сприяння США, за сприяння Туреччини контактувала з росіянами.
Тобто вони перебували в одному приміщенні, і це ми говоримо про переговори в Стамбулі. Це була в основному гуманітарна частина. І вона підтвердила свою результативність. Україна змогла повернути і військовополонених, і тіла загиблих, і змогла повернути дітей, яких викрала росія. Це суттєво для української держави, оскільки Україна вона виступає за те, щоб наші люди, чи вони живі, чи вже ні, але щоб вони були повернуті
– підкреслив Желіховський.
“Коаліція охочих”
Ще одним важливим фактором є утворення цьогоріч формату “Коаліції охочих”.
Звісно, не можу оминути увагою створення у березні такого формату, як “Коаліція охочих”. Це формат, який нас підтримує, особливо в контексті переговорів щодо мирного врегулювання. Ми бачимо, що він досить добре себе зарекомендував, але поки що незрозуміло, що конкретно Європа може надати Україні в контексті гарантій безпеки
– каже Желіховський.
Він підкреслив, що вже на початку січня наступного року мають відбутися ряд зустрічей у різних форматах, тому це питання гарантій безпеки залишається актуальним.
Разом з тим, ми бачимо, що Європа нас підтримує
– додає політолог.
90 млрд євро Україні від ЄС
Також важливою політичною новиною для України стало виділення 90 млрд євро фінансової допомоги від ЄС на наступні два роки.
Якщо казати в цілому про Європейський Союз, то позитивною новиною стало надання Україні позики в розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Це свідчить про те, що Україна має фінансові можливості, які можуть бути використані, зокрема, на оборонну сферу та безпеку держави. Це дає змогу й надалі чинити опір російській агресії. Водночас ці кошти можуть бути використані для відновлення та підтримки української економіки, а також для її виведення з кризового становища, якщо, наприклад, у 2026 році буде досягнуто домовленостей щодо мирного врегулювання. Наразі все це в розвитку, ми не знаємо, як воно буде, але добре, що кошти були виділені, адже існували очікування, що фінансування буде надходити з заморожених російських активів, однак цього не сталося через відсутність згоди між європейськими партнерами
– акцентує експерт.
Механізм PURL
Як зазначив Желіховський, механізм PURL передбачає, що європейські партнери будуть купувати у США озброєння для України і передаватимуть його для потреб оборони.
Це суттєво, оскільки адміністрація Дональда Трампа не хоче передавати зброю Україні безкоштовно, як це могло відбуватися за часів адміністрації Джо Байдена. Разом з тим, це означає, що Україна не залишиться без американського озброєння. Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що без допомоги США Україна не зможе вистояти
– зазначає Желіховський.
За його словами, Європа, незважаючи на певні позитивні зрушення, поки що не може повною мірою компенсувати обсяги допомоги, які надавали або надають США.
Також експерт наголошує, що підтримка США є надзвичайно важливою для України, і позитивним сигналом є те, що Трамп погодився на такий механізм.
Вибори в Польщі, ексгумація жертв Волинської трагедії
У червні Національна виборча комісія Польщі оголосила про перемогу Кароля Навроцького на президентських виборах. Він отримав підтримку 51% виборців, обійшовши Рафала Тшасковського.
Желіховський зазначає, що Навроцький має більш рішучі погляди, ніж його попередник Анджей Дуда.
Я вважаю, що в Україні були надії, що на президентських виборах переможе мер Варшави Рафал Тшасковський – представник керівної групи, яку очолює прем’єр-міністр Дональд Туск. Якби переміг Рафал Тшасковський, ми могли б говорити про повний перехід влади до більш ліберальних і поміркованих політичних сил, а не про розподіл влади з консервативними силами. Якщо ж казати про перемогу Кароля Навроцького, то, попри його формальну незалежність, його підтримувала партія “Право і справедливість” – консервативна політична сила, яка була при владі, але втратила інструменти управління після парламентських виборів 2023 року
– зазначає Желіховський.
Він підкреслює, що зараз у Польщі можна спостерігати багато специфічних процесів, які спричинили певну нестабільність у країні.
Українське питання так чи інакше з’являється і продовжує з’являтися в польському політичному діалозі, але, на щастя, ми не бачимо надто негативних наслідків для України. Навіть більше, президент Зеленський 19 грудня здійснив візит до Польщі та зустрівся з представниками політичного класу країни, насамперед із президентом Навроцьким. Ця зустріч була очікуваною, і лідери змогли окреслити широке коло питань – безпекових та енергетичних. Якщо казати про історичні аспекти, зокрема такі складні питання, як Волинська трагедія, то сторони домовилися продовжувати співпрацю, зокрема щодо ексгумації жертв. Нещодавно вже були зроблені певні кроки
– додає політолог.
Експерт наголосив, що зустріч обох президентів заклала гарну основу для реалізації спільних проєктів.