Drahomán Prize: оголошено розширений список претендентів на нагороду 2025.

“`html

Премія Drahomán Prize оголосила лонглист номінантів 2025 року 21.12.2025 10:32 Укрінформ Відзнака для інтерпретаторів з української на іноземні мови Drahomán Prize оприлюднила розширений список претендентів 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це поінформував Український ПЕН.

Підкреслюється, що до розширеного переліку премії Drahomán Prize увійшов 31 перекладач та перекладацький колектив. Цього разу серед претендентів найбільша кількість інтерпретаторів, які здійснюють переклади з української на англійську мову.

Також у великому переліку присутні перекладачі на німецьку, італійську, польську, грузинську, румунську, шведську, французьку, норвезьку, словацьку, бенгальську, сербську, чеську, словенську, іврит, білоруську, литовську, румунську, португальську мови.

Заявки на здобуття відзнаки надійшли з 26 держав, у тому числі Італії, США, Норвегії, Польщі, Австрії, Словаччини, Іспанії, Індії, Грузії, Швеції, Сербії, Чехії, Німеччини, Словенії, Великої Британії, Канади, Ізраїлю, Фінляндії, Португалії, Литви, Угорщини, Румунії, Бразилії, Греції, Франції та Нідерландів.

До розширеного списку премії Drahomán Prize за 2025 рік зараховано:

  • Акіллі Алессандро, Груша Ярина з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні»;
  • Фолдой Даґфінн з інтерпретацією норвезькою мовою роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів»;
  • Ґачковський Марцін з інтерпретацією польською мовою роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;
  • Гуемер (Гнедкова) Ганна з інтерпретацією німецькою мовою поетичної збірки Вікторії Фещук «182 дні»;
  • Ґолдінякова Вероніка з інтерпретацією словацькою мовою роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч»;
  • Ґош Мрідула з інтерпретацією бенгальською мовою «Кобзаря» Тараса Шевченка, 2025;
  • Ґуґушвілі Тамта з інтерпретацією грузинською мовою книги Станіслава Асєєва «Світлий шлях»;
  • Хокансон Нільс з інтерпретацією шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
  • Іванович Мілена з інтерпретацією сербською мовою збірки оповідань Оксани Забужко «Сестро, сестро»;
  • Какабадзе Давид з інтерпретацією грузинською мовою роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома»;
  • Каліна Петр з інтерпретацією чеською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
  • Керстен Беатрікс з інтерпретацією німецькою мовою збірки вибраних поезій Тараса Шевченка та книги Володимира Вакуленка «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
  • Кінселла Елі, Орловські Дзвіня з інтерпретацією англійською мовою поетичної збірки Галини Крук «Втрачаючи, жити»;
  • Купідура Ришард з інтерпретацією польською мовою романів Богдана Коломійчука «Триста миль на схід»;
  • Киян Дмитро, Цуркан Кейт з інтерпретацією англійською мовою поетичної збірки Христі Венгринюк «Довгі очі»;
  • Лубей Прімож, Лубей Яня Воллмаєр з інтерпретацією словенською мовою роману Сергія Жадана «Інтернат»;
  • Любка Юлія, Цуркан Кейт з інтерпретацією англійською мовою збірки есе Андрія Любки «Війна з тильного боку»;
  • Мюррей Ніна з інтерпретацією англійською мовою поетичної збірки Ірини Вікирчак «Альгометрія», роману Оксани Луцишиної «Любовне життя», п’єси Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» та драми Лесі Українки «Кассандра»;
  • Мусаковська Юлія з інтерпретацією англійською мовою поетичної збірки Артура Дроня «Тут були ми»;
  • Нємцев Ростислав, Міхалі Феліція з інтерпретацією французькою мовою книги Володимира Вакуленка «Я перетворююсь … Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
  • Паперний Антон з інтерпретацією на іврит роману Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу»;
  • Плотка Алесь, Русецкая Наталля з інтерпретацією білоруською мовою збірки Юрія Іздрика;
  • Помпео Лоренцо з інтерпретацією італійською мовою повісті Івана Франка «Для домашнього огнища»;
  • Рінкявічене Доната з інтерпретацією литовською мовою роману Тані П’янкової «Вік червоних мурах» та збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
  • Савчинська Тетяна з інтерпретацією англійською мовою книги Катерини Зарембо «Схід українського сонця»;
  • Суровєц Галіна з інтерпретацією польською мовою роману Василя Слапчука «Роман & Роман»;
  • Трайста Міхай Гафія з інтерпретацією румунською мовою роману Софії Андрухович «Амадока», роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч» та антології «Механізми захисту 12 українських письменників у війні»;
  • Уґґла Софія з інтерпретацією шведською мовою роману Сергія Жадана «Арабески»;
  • Вітт Сусанна з інтерпретацією шведською мовою збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
  • Єрмалаєва Франко Воля, Франко Коста Патерсон з інтерпретацією португальською мовою поетичної збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці»;
  • Євтушенко Елла, Мартен Фредерік з інтерпретацією французькою мовою поетичної збірки Ярини Чорногуз [dasein: оборона присутності].

В Українському ПЕН нагадали, що скорочений список та переможця премії визначає Капітула, до якої входять дев’ять членів, зокрема визнані письменники, перекладачі, лінгвісти та літературознавці, культурні діячі. Оскільки через широкомасштабну війну Росії проти України змінилися етапи проведення змагання та церемонії нагородження, роботу Капітули було продовжено на один рік.

До складу Капітули премії 2025 року увійшли Володимир Шейко, Володимир Єрмоленко, Олександра Коваль, Ярослава Стріха, Алла Татаренко, Ееро Балк, Рорі Фіннін, Ірина Забіяка та Софія Онуфрів.

Як зазначається, лауреата чи лауреатку відзнаки оголосять під час урочистої події навесні 2026 року. Переможець отримає статуетку, створену українською мисткинею Анною Звягінцевою, грошову винагороду в розмірі 3 000 євро, а також додаткові можливості для діяльності та популяризації своєї творчості.

Премія Drahomán Prize була започаткована у 2020 році Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Вона має на меті підтримати та вшанувати самовіддану працю перекладачів з української мови на іноземні мови. Drahomán Prize присуджується за високий рівень перекладацької майстерності та внесок у популяризацію української літератури за кордоном.

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії Drahomán Prize за 2024 рік став фінський перекладач Ееро Балк зі своїм перекладом книги Євгенії Кузнєцової «Драбина».

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна придбати тут

Література ПЕН-центр Премія Україна Переклад Перекладач “`

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *