Михайло Поплавський поділився роздумами щодо 30-річного ювілею власного піар-проєкту “Співаючий ректор” та озвучив задуми на перспективу, зокрема, щодо передачі керма університетом. Він також відкрив таємниці власної нев’янучої молодості та успіху, акцентувавши на важливості української пісні та інвестування у національні ініціативи.
Михайло Поплавський, відомий як особистість-бренд, що трансформувала свій імідж на інструмент досягнення успіху, в переддень іменин в бесіді з Григорієм Решетніком на YouTube поділився згадками про 30-річний ювілей власного піар-проєкту “Співаючий ректор” та планами на прийдешнє. Про це інформує “Телеграф”, пише УНН.
30 років “Співаючий ректор”: як виникав “Юний орел”
Піар-проєкт “Співаючий ректор як технологія” святкує вже тридцятиріччя. За словами Григорія Решетніка, композиція “Юний орел” стала однією з найбільш відомих в Україні і тривалий час асоціюється з фігурою Михайла Поплавського.
Поплавський згадує, що пісня з’явилась після трьох судових процесів, коли він повернувся на посаду ректора завдяки значній підтримці студентів. Колектив наполіг, щоб він виступив на сцені і заспівав, для промоції маловідомого на той час Київського державного інституту культури.
Було нелегко вжитися в образ “Юного орла”, але ще складніше – покинути його. Сьогодні Поплавського величають “найкращим вокалістом серед ректорів і найкращим ректором серед вокалістів”
Він підкреслює, що його основна мета – підготовка вітчизняних кадрів у соціокультурній сфері. “Спочатку йде культура, а потім політика. Культура формує особистість, підсилює соціум та державу, передаючи цінності та звичаї. Це засіб м’якої дипломатії, який створює позитивний імідж України у світі”, – зауважує він.
Секрет успіху, за словами Михайла Поплавського, – це рішучість і оперативність. Якщо є задумка, команда повинна розпочинати працювати за п’ять хвилин, а не відкладати на рік-два. Хто затягує, той зникає з плину історії”, – переконаний ректор.
Вокальні проєкти та розвиток україномовного контенту
Поплавський відверто каже, що побудував кар’єру на інтуїції. Щеплена з дитинства любов до української пісні, спонукала його виконувати пісні винятково українською мовою, коли це ще не було поширеним явищем і створювати масштабні національні проєкти, з гордістю називаючи себе популяризатором українських пісень.
Коли започатковували “Крок до зірок”, дитячих пісень українською мовою практично не існувало – все було російською. Ми поставили дві вимоги: співати українською та вживу. Їздили з відбірковими турами всією країною – співали українською і на Донбасі, і в Криму, на сході та на заході країни. Поети-піснярі, композитори, аранжувальники – усі “ожили”, почали створювати українські дитячі композиції. Зараз готуємо збірку дитячих пісень, якої в Україні досі немає. Я вважаю, що маю її профінансувати, створити та подарувати дітям
Успіх дитячого проєкту сприяв заснуванню потужної платформи для дорослих виконавців. Так, виник масштабний проєкт “Українська пісня року”. Поплавському довелось виграти судові процеси проти російських медійних організацій, щоб витіснити російські аналоги з українського ефіру. Він запатентував назву “Українська пісня року” як торгову марку. Національний музичний проєкт вже понад 20 років об’єднує різні покоління артистів і відзначає їх у номінаціях “Легенда”, “Гордість” і “Надія української пісні”. Після перемоги України планується спільний проєкт із Павлом Зібровим — церемонія нагородження, що проходитиме під гаслом “Пісні, обпалені війною”.
Кошти, патенти та фінансування проєктів
Феномен Поплавського, за словами Григорія Решетніка, в тому, що він не очікував допомоги від держави, а створював її сам.
Потрібно мати мізки, щоб заробити гроші, а потім вкладати їх
– каже Михайло Михайлович.
Поплавський акцентує, що заробляв та інвестував у конкретні національні проєкти: “Крок до зірок”, “Українську пісню року” та інші. Згодом він перетворив своє ім’я на торгову марку: “У мене ПММ запатентований, “Юний орел” та понад 50 торгових марок запатентовано”. Це дає йому можливість отримувати роялті як пасивний прибуток.
Секрет молодості: генетика, улюблена справа та “чоловіча сила”
Секрет молодості Михайло Поплавський, який почувається на 45–50 років, пояснює наступним чином: 50% – генетика, 25% – здоровий спосіб життя, 25% – улюблена справа”.
Щоранку він споживає три яйця некруто, а раз на тиждень – “шок-делікатес” – бичачі яйця, які називає “чоловічою силою”. “Не знаю, допомагає чи ні, але я вірю в це. Головне ж вірити. А віра – це магія”,– говорить Поплавський.
Студент – “свята людина” і головна фігура університету
Своє 33-річне ректорство Поплавський пояснює дуже легко – любов до студентів. Філософія університету: “Студент – центральна і ключова фігура університету. Без студентів немає професорів. На студентах тримається університет”.
Кожен студент має змогу зайти до ректора у будь-який день – немає графіків прийому, лише відкриті двері.
Михайло Поплавський наголошує, що ніколи не підтримував жодну політичну силу. Навіть коли В’ячеслав Чорновіл запрошував його до Народного руху, він відповів: “Я не можу бути ректором однієї політичної сили. У мене студенти – святі люди, незалежно від того, хто їхні батьки та з якої вони партії”. На це Чорновіл відповів: “Ви мудра людина”.
Поплавський додає: “Під час висадки студентську любов та повагу прищепити неможливо”.
Університет майбутнього: диджитал, ШІ та мільйони підписників
Головний проєкт життя Михайла Поплавського – Національний університет культури і мистецтв.
Мені хочеться залишити по собі добрий слід на землі. Своїх “поплавків”, які завжди будуть на плаву. Сьогодні тримається університет на особистостях, на майстрах курсів, на тих, хто вже зробив свою успішну кар’єру. Завдання кожного викладача-майстра – закохати в себе студентів й захопити професією. Ми максимально робимо все, щоб діти були задоволені
Команда активно використовує цифрові технології: у Михайла Поплавського понад 10 мільйонів підписників у соцмережах. Він запровадив штучний інтелект у навчальний процес, відкривши Лабораторії ШІ: “Сьогодні університет проводить рекламну кампанію через соціальні мережі. Ми йдемо попереду всіх закладів вищої освіти України. Соціальні мережі – це майбутнє, це медіабізнес. Ми першими створили й запатентували “Університет у смартфоні”. Лабораторії ШІ надають студентам та викладачам доступ до новітніх технологічних можливостей. У їхньому розпорядженні – передові бета-версії штучного інтелекту. Не потрібно побоюватися ШІ – він має допомагати в навчальному процесі та професійному формуванні студентів”.
Книжки, нові пісні та прощальний концерт
На завершення, Поплавський оголосив, що готується передати управління університетом молодій команді, а сам планує стати головою наглядової ради.
Я живу онуками сьогодні: найстаршому Єгору, йому 10 років, Олексію – 2 роки, а наймолодшому Мирону – 1 рік. Всі хлопці. Рід Поплавського продовжується. Це дуже важливо для кожного чоловіка
Щодо творчих планів – планується презентація книги “Національні проєкти”, історичного епосу про відомі масштабні національні мистецькі ініціативи, такі як Всеукраїнський дитячий телевізійний вокально-хореографічний конкурс “Крок до зірок”, проєкт “Наша пісня”, який згодом перетворився на “Українську пісню року”, всесвітньо відомий Телемарафон української пісні “Пісня об’єднує нас”, що увійшов до Світової книги рекордів Гіннеса, а також концертні програми: Шевченківський вечір “Ми діти твої, Україно”, до Дня матері – “Мамо, вічна і кохана”, телевізійна програма “Шеф-кухар країни” та інші.
Також Поплавський записує нові хіти до Прощального концерту:
Нова пісня має просту назву – “Хочу купити молодість”. Щастя – це наша молодість, наш оптимізм і те, чим ми живемо. Ця пісня – філософія життя. Усі хочуть бути молодими, гарними, симпатичними, коханими. Роки минають. Життя триває. Живіть на повну, живіть на всі сто, не звертайте уваги на те, хто й що про вас гадає чи говорить, адже життя дане нам одне, і прожити його треба у стилі фанк
“Я мрію, щоб в Україні було модно бути українцем. Мрію, щоб було модно навчатися в українських університетах. Тримаймо разом українську хвилю. Україна – понад усе!” – промовив Михайло Поплавський.