Нейрохірург з Харкова Олександр Марков за підтримки ветеранського фонду заснував центр реабілітації
Олександр Марков, мешканець Харкова, присвятив понад два десятиліття роботі в лікарні невідкладної допомоги, а згодом займався розвитком реабілітаційного відділення в приватній клініці. Ідея створення власного закладу виношувалася давно, але втілити її вдалося завдяки гранту від Українського ветеранського фонду. Навесні 2023 року нейрохірург орендував приміщення, придбав необхідне обладнання та відкрив у центральній частині Харкова центр «Markov RehabCenter».
Центр реабілітації та відновлення приймає як військових, так і цивільних осіб. Основною метою Маркова є швидке фізичне та психологічне «перезавантаження» пацієнтів.
Фахівець поділився своїм досвідом, міркуваннями про реабілітологію та підприємництво в місті, яке постійно зазнає російських обстрілів, у бесіді з кореспондентами Укрінформу.
ЛІКАР ДЛЯ ЦИВІЛЬНИХ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Олександр Марков отримав грант від Українського ветеранського фонду як учасник АТО. У 2015 році нейрохірург долучився до першого мобільного добровольчого шпиталю імені Миколи Пирогова. Він проводив операції на території Донецької та Луганської областей, зокрема в районі Бахмута (тоді ще Артемівська) та Попасної.
– Військових забезпечували лікуванням військові медики. Я ж надавав допомогу цивільному населенню, оскільки медичного персоналу не вистачало, а прифронтова зона фактично залишилася без лікарів, – зазначає Марков.
У 2022 році він вдруге приєднався до добровольчого шпиталю. 1 березня він вивіз свою родину з Харкова після обстрілів будівлі обласної адміністрації в центрі міста.
– Довіз сім’ю до кордону, а потім разом із друзями організувалися і поїхали до Києва. Я обіймав посаду головного лікаря в одному з медичних закладів у Вишгороді, де займався лікуванням військових. У квітні ми вирушили на схід – Бахмут, Лисичанськ, Слов’янськ, Сєвєродонецьк. Загалом, я не практикую як нейрохірург приблизно з 2019 року, лише консультую. Вважаю, що хірургія – це справа молодих, хоча досвід і є, але потрібні й сили. Однак у Бахмуті мені все ж довелося оперувати цивільних, які постраждали під час обстрілів, – згадує Марков.
Після початку власної справи фахівець ще більше сконцентрувався на реабілітології.
– По суті, це вже третій реабілітаційний центр, який я розвиваю, але перший – власний. І я прагну робити цю роботу якісно. Наша країна потребує якомога більше закладів для відновлення, – говорить лікар.
МІШКИ З ПІСКОМ НА ПІДВІКОННЯХ, ВОГНЕСТІЙКІ ЧОХЛИ НА ОБЛАДНАННІ
Клініка розташована недалеко від центру міста, за кілька хвилин їзди від площі Свободи. На підвіконнях стоять мішки з піском, вікна закладені наполовину. Дивани та спеціальне обладнання, яке не використовується в даний момент, накриті чохлами – цупкими та важкими.
– Вогнестійкими, – пояснює лікар. – Для захисту від можливого влучення та пожежі, а також від уламків скла.
Після обстрілів житлових районів Шевченківського району наприкінці року та на початку січня, пацієнти почали масово скасовувати свої візити, зазначає Марков. Деякі вирішили виїхати, інші намагалися менше виходити з дому. Однак він не планує змінювати місце розташування.
– А де в Харкові є безпечний район? Таких немає. Потрібно працювати, – говорить він.
І це дійсно так.
Ветеран Володимир Самойленко, який вперше прийшов на консультацію, страждає на давні проблеми зі спиною. Чергове загострення призводить до болю навіть при нахилах. У 2014–2018 роках чоловік служив за контрактом у 25-й повітряно-десантній бригаді. Брав участь у звільненні Слов’янська та Краматорська, перебував у Дебальцевому та Шахтарську, де отримав поранення. Згодом обороняв Авдіївку, Зайцеве, Ясинувату. Після повномасштабного вторгнення приєднався до тероборони, брав участь у запеклих боях за Питомник, Руську Лозову, Великі та Малі Проходи на Харківщині, Бахмут на Донеччині, а пізніше служив на Сумщині, на кордоні.
– Спина «зірвана» – це ще з часів АТО. Через навантаження. Багато де лікувався, але мало що допомагало. Дізнався, що тут є процедура витягування хребта, тому прийшов на консультацію, – розповідає Володимир.
Після роботи з пацієнтом Марков демонструє тракційний стіл – для зазначеного витягування хребта.
– Це пристрій американського виробництва. Мабуть, найкращий у своїй лінійці. Я отримав його наприкінці грудня. Людина лягає, фіксується верхня частина тіла, потім нижня. Пристрій вмикається. Витягування – це давній метод лікування, який за правильного застосування дає чудовий результат. Він розслаблює та розтягує м’язи, забезпечує помпування міжхребцевого диска, тобто позитивно впливає на хрящову тканину. Витягування в різних формах присутнє у багатьох практиках оздоровлення, наприклад, у йозі. Але осьове витягування можливе лише за допомогою спеціального апарату, – розповідає Марков.
На запитання про вартість такого столу, він хитає головою:
– Ні-ні, навіть уголос не хочу називати цю суму. Сам би я і за рік не заробив таких грошей, навіть близько.
Він зауважує, що ставився скептично до будь-яких конкурсів, тому був справді здивований, коли його проєкт став одним із переможців.
– Тричі подавався на грант у «Дії», мені відмовляли з незрозумілих причин. А потім у Харкові через Асоціацію приватних роботодавців дізнався про Український ветеранський фонд, – згадує лікар.
100% ВІЙСЬКОВИХ ПОТРЕБУЮТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ДОПОМОГИ
До реабілітолога, окрім військових – чинних і ветеранів, звертаються також правоохоронці.
– Приходять поліцейські, дівчата-поліцейські. На початку вторгнення багатьом видавали бронежилети вагою 13 кілограмів! Звісно, таке навантаження позначається на спині. Згодом закупили бронежилети з керамічними плитами, які важать 3–4 кг. А військових із зони безпосередніх бойових дій, усі без винятку, мають проблеми зі спиною. Це пов’язано з переохолодженням та фізичними навантаженнями. Важливо зазначити, що універсального рішення немає. Будь-який позитивний результат ми досягаємо, застосовуючи комплексний підхід, – зауважує Марков.
У клініці є апарат для ударно-хвильової терапії. Ця процедура стимулює м’язи та сухожилля.
В іншому кабінеті розташована система для реабілітації «RedCord». Однак навіть це сучасне обладнання Марков вважає лише частиною терапевтичного процесу.
– Є спеціальний стіл, який регулюється по висоті, та система підвісів, у якій пацієнт виконує різноманітні вправи. Ця система дозволяє як діагностувати пацієнта, так і проводити лікування, відновлюючи певні функції. Адже причини болю в спині можуть бути різноманітними. Це може бути структурний біль, спричинений м’язовим дисбалансом під час руху, або постійний, монотонний біль (я називаю його «болем виснаження»), або одночасне поєднання різних видів. Оскільки будь-яке виснаження ресурсів організму може супроводжуватися болем у попереку, будь-які дії будуть марними, доки не відновиться ресурс пацієнта, – вважає лікар.
Він пояснює, що незалежно від розладу, з яким звернувся пацієнт, завжди присутні структурний, регуляторний, емоційний та вісцеральний (пов’язаний з внутрішніми органами) компоненти. Тому необхідно провести діагностику, «розкласти» проблему на складові та підібрати відповідний метод для кожної частини.
У клініці, окрім засновника, працюють психолог, реабілітолог та масажист.
– У нас вже є успішні випадки, коли військові після повернення з фронту повністю «перезавантажувалися» за короткий період. Коли у них був час на відпочинок, 7–10 днів. Це включає психологічну підтримку, діагностику хронічних захворювань та їхніх загострень, виявлення структурних порушень – болю в суглобах та спині, розгляд регуляторних проблем: розладів сну, проблем із нервовою системою, часто пов’язаних із постконтузійним станом, панічних атак, синдрому подразненого кишечника, кардіоневрозу та багато іншого. Як тільки військовий отримує кваліфіковану допомогу, повірте, він «розквітає». За тиждень це вже зовсім інша людина, – говорить лікар.
На його думку, українська реабілітологія повинна бути зосереджена саме на такому комплексному підході, який можна отримати в одному місці.
– Військові просто не мають часу ходити до різних лікарів, стояти в чергах, – наголошує Марков. – Але, на жаль, у Харкові вкрай мало кваліфікованих реабілітологів.
Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського