[Prompt: Step 1: Identify the language of the source text. Step 2: Rewrite the following text in the SAME IDENTIFIED LANGUAGE while preserving the HTML tags exactly as they are. Focus on rephrasing sentences and using synonyms to enhance the uniqueness of the content without changing the original meaning or adding new information. Ensure the core message and ideas remain intact, and do not alter the structure or purpose of the post. DO NOT add your own comments. Remove the prompt and the original text from your answer. ABSOLUTE RULE: The output language must be identical to the source text language. No English in the output unless the source is English.]: Чиновники задекларували майже ₴839 мільйонів у віртуальній валюті – НАЗК 25.07.2026 06:45 Укрінформ
За результатами дослідження декларацій за 2025 рік, НАЗК виявило, що службовці та їхні родини заявили про наявність криптовалют на загальну суму близько 839 млн грн. Найбільша вартість криптоактивів була задекларована посадовцями столиці.
Як повідомляє Укрінформ, інформацію надала пресслужба НАЗК, спираючись на оцінку ризиків декларацій, поданих за 2025 рік, з використанням логічного та арифметичного контролю.
“Віртуальна валюта є цифровим активом, що підлягає декларуванню. Державні службовці повідомили, що станом на кінець 2025 року володіли криптовалютами на загальну суму приблизно 839 млн грн. До п’ятірки найбільш популярних криптовалют серед декларантів увійшли: Tether (USDT) – задекларовано на суму понад 278 млн грн; Bitcoin – понад 150 млн грн; Ethereum – понад 100 млн грн; Ripple – понад 46 млн грн та Binance Coin (BNB) – понад 9 млн грн”, – зазначено у звіті.
Власниками цифрових активів були державні службовці таких категорій: В (понад 109 млн грн), Б (понад 52 млн грн) та А (понад 19 млн грн), а також представники п’ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування (понад 14 млн грн).
Найцінніші криптоактиви задекларували київські чиновники – приблизно на 265 млн грн. Також значні суми вказали посадовці Одещини (понад 99 млн грн), Київщини (понад 70 млн грн), Дніпропетровщини (понад 63 млн грн) та Закарпаття (понад 57 млн грн).
НАЗК також проаналізувало витрати чиновників, здійснені за кордоном у 2025 році. Агентство визначило країни, де було витрачено найбільше коштів. Зокрема, лідером стала Туреччина – понад 1,15 млрд грн. До трійки лідерів також увійшли Австрія (698,3 млн грн) та Сполучені Штати Америки (296,9 млн грн).
У відомстві зазначають, що найбільші суми готівки декларанти та їхні сім’ї традиційно зберігають у національній валюті. Серед іноземних валют беззаперечними лідерами залишаються долар США та євро. Декларації також містять інформацію про готівку майже в 90 світових валютах. До п’ятірки валют за обсягами готівкових заощаджень, зазначених у деклараціях, увійшли угорський форінт та японська єна.
Аналіз декларацій за 2025 рік показав, що декларанти та члени їхніх родин заявили про володіння за межами України 3 904 об’єктами нерухомості загальною вартістю понад 4,1 млрд грн.
До п’ятірки країн за кількістю задекларованої нерухомості входять Німеччина – 757 об’єктів, Польща – 503 та Іспанія – 282.
НАЗК додає, що понад три чверті всіх задекларованих об’єктів становлять квартири – 3 064. На другому місці – житлові будинки – 362. Більше об’єктів зареєстровано на членів сімей декларантів. Найдорожча закордонна нерухомість за сукупною задекларованою вартістю розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.
Агентство повідомляє, що вартість задекларованих дорогоцінних металів посадовців та членів їхніх сімей сукупно сягає понад 1,2 млрд грн. З цієї суми самі декларанти зазначили власні дорогоцінні метали на понад 952,5 млн грн, а члени їхніх сімей – на понад 247,9 млн грн.
Логічний та арифметичний контроль (ЛАК) аналізує відомості, вказані в декларації, та автоматично звіряє їх з даними державних реєстрів та інших інформаційних систем. Водночас він не може виявити активи чи об’єкти, якими декларант або члени його сім’ї фактично користуються, якщо відповідні права не підлягають державній реєстрації або відсутні в офіційних реєстрах. Тому, за словами НАЗК, ЛАК є лише одним з елементів системи фінансового контролю. Для комплексної перевірки інформації, що підлягає декларуванню, відомство використовує також повні перевірки та моніторинг способу життя.
Декларації з найвищими показниками рейтингу ризику, визначеними ЛАК, відбираються для повної перевірки. Наразі НАЗК продовжує перевірку декларацій за попередні звітні періоди. Водночас уже розпочато повні перевірки декларацій, поданих за 2025 рік.
Декларації з невисоким показником рейтингу ризику мали можливість пройти автоматизовану перевірку. З числа поданих за 2025 рік таку перевірку пройшло 40,3% декларацій, від тих, які мали можливість її пройти.
Як інформував Укрінформ, Кабінет міністрів схвалив розпорядження “Про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026–2028 роках”.
НАЗК Україна Криптовалюта