Андрій Сухарьов 23 Липня, 2026 15:15
CRPA-антена з чотирма елементами на правому крилі збитого Shahed-136, жовтень 2024. Фото: npu.gov.ua Поширити в соцмережах:
69-й окремий спеціальний центр електронної підтримки у своїх звітах документує знешкоджені загрози противника. Видання «Мілітарний» поспілкувалося з Сергієм Мельником, начальником відділення інформаційно-аналітичного забезпечення, щоб з’ясувати, як формується статистика виявлених і пригнічених повітряних цілей, як підтверджуються результати роботи засобів РЕБ, чому найскладніше вести облік розвідувальних БпЛА та як автоматизація сприятиме підвищенню достовірності цих даних.
Як простими словами пояснити роботу РЕБ
„Уявіть, що дві особи спілкуються. Одна передає інформацію, інша її сприймає та відповідає. Якщо навколо стає настільки гамірно, що вони перестають чути одне одного, їхня взаємодія припиняється.” – пояснив Мельник.
За схожим принципом функціонує більшість систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Вони генерують потужні радіоперешкоди, через які командний пункт втрачає здатність «чути» дрон, а дрон – отримувати команди від оператора. Без такого зв’язку безпілотник не може виконувати поставлені завдання.
Саме результати такого підтвердженого впливу лягають в основу статистики щодо виявлених та пригнічених повітряних цілей, процес збору якої поступово переходить від ручного обліку до автоматизованої системи.
Як підтверджують пригнічення FPV-дронів
Стосовно ударних FPV-дронів, підтвердження результату є відносно простішим. Якщо системи РЕБ порушують комунікацію між дроном та оператором, фахівці можуть отримати об’єктивні свідчення цього процесу, зокрема у вигляді коротких відеозаписів, що демонструють втрату контролю. Саме такі випадки фіксуються у статистиці як підтверджене пригнічення.
Чому з розвідувальними БПЛА складніше
Облік розвідувальних безпілотників є значно складнішим. На відміну від FPV-дронів, вони не завжди транслюють відео, яке можна перехопити. У такому разі оператори фіксують сам факт активності безпілотника в ефірі: станції радіоелектронної розвідки виявляють його сигнал і супроводжують ціль. Процес пригнічення триває до настання однієї з таких подій:
- Дрон буде знищено, наприклад, за допомогою БпЛА-перехоплювача.
- Буде втрачено канал керування.
- Зникне його радіосигнал.
Однак, навіть після цього необхідно переконатися, що безпілотник справді був пригнічений, а не просто покинув зону, де його спостерігала конкретна станція. Тому підтвердження кожного такого інциденту потребує аналізу даних з кількох джерел радіоелектронної розвідки.
Як формується статистика
Сергій Мельник зазначив, що ще донедавна інформація про функціонування тисяч систем РЕБ і РЕР збиралася переважно вручну. Це забирало багато часу й не завжди дозволяло оперативно верифікувати кожен випадок.
Наразі відбувається автоматизація цього процесу. Нова система агрегує дані з великої кількості станцій радіоелектронної розвідки та боротьби, що працюють уздовж усієї лінії фронту. Це надає можливість бачити повну картину майже в реальному часі та визначати, чи був дрон дійсно пригнічений, чи лише вийшов із зони видимості окремої станції. За словами Сергія Мельника, саме автоматизація повинна суттєво підвищити достовірність статистичних даних, особливо стосовно розвідувальних БПЛА.
Статистика пригнічень дронів за допомогою РЕБ в період 13.07-19.07.2026 Інфографіка: 69-й центрЄдина інформаційна екосистема
Система «Айсберг», яку розробляють з 2023 року військовослужбовці 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки, об’єднує дані систем радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки та електронної підтримки.
До неї також інтегруються інші джерела інформації, зокрема тактичні радари та системи контролю польотів власних безпілотників. За необхідності, агреговані дані можуть передаватися до інших військових інформаційних систем, таких як «Delta» чи «Віраж», для використання підрозділами різних видів військ.
Чому РЕБ це не лише боротьба з дронами
Фахівець підкреслює, що радіоелектронна боротьба впливає не тільки на канали керування БПЛА.
Системи РЕБ можуть порушувати функціонування навігаційних систем, каналів зв’язку та інших радіоелектронних засобів. При цьому універсального комплексу не існує: одні системи ефективні проти FPV-дронів, інші – проти розвідувальних БпЛА або систем супутникової навігації. Тому ефективність РЕБ визначається не окремим комплексом, а вдалим поєднанням різноманітних засобів та їхньою злагодженою роботою.