У Силах логістики ЗСУ повідомили про погіршення забезпечення війська та потребу у додаткових понад 53 мільярдах гривень. Серед основних труднощів були відзначені брак пального, затримки з зимовим одягом та постачанням пікапів, а також низька якість деяких закупівель.
Автор публікації
Кирило Шостак Коментарі Поділитись Поділитись: Facebook X Whatsapp Telegram Viber Скопіювати посилання
Речник Командування Сил логістики Збройних Сил України підполковник Валерій Шершень. / © Командування Сил логістики ЗСУ
Реклама
У першій половині 2026 року система матеріально-технічного постачання Збройних сил України демонструє знижену стійкість, а потреби війська все частіше покриваються за рахунок раніше створених запасів та коштів, вилучених з інших пріоритетних галузей.
Про це повідомив представник Командування Сил логістики Збройних сил України, підполковник Валерій Шершень.
Допис Командування Сил логістики ЗСУ. Станом на зараз публікацію було видалено. / © Командування Сил логістики ЗСУ
У Командуванні підкреслили, що проведення конкурсів та укладання угод ще не гарантують фактичного забезпечення особового складу, оскільки техніка, пальне, одяг та інше майно повинні бути виготовлені, доставлені, прийняті та передані безпосередньо до підрозділів. Серед ключових викликів було названо затримки в прийнятті управлінських рішень, недостатнє фінансування, нерівномірність постачань та слабкий вплив зворотного зв’язку з передової на процес закупівель.
Реклама
За попередніми розрахунками, до кінця поточного року на основні напрями матеріально-технічного забезпечення додатково потрібно майже 37 мільярдів гривень. Ще понад 16 мільярдів гривень необхідні для ремонту озброєння та військової техніки, а також для придбання запчастин.
«Система все частіше функціонує не завдяки заздалегідь розробленим планам і стабільним постачанням, а шляхом оперативного усунення недоліків», — зазначили в Силах логістики.
Дефіцит пального
Найбільш критичне погіршення, згідно з даними Командування, спостерігається у сфері забезпечення пально-мастильними матеріалами. Виділеного фінансування виявилося недостатнім, а додаткові кошти не були надані вчасно, незважаючи на звернення військового керівництва до Міністерства оборони.
Внаслідок цього угруповання військ певний період забезпечувалися пальним із раніше створених резервів. Після їхнього вичерпання дефіцит почали покривати за рахунок коштів, призначених для інших галузей, зокрема для закупівлі озброєння та військової техніки.
Реклама
У Командуванні наголосили, що резерви призначені для використання в екстрених ситуаціях та при різкому зростанні споживання, а не для покриття повсякденних потреб. Додатковою проблемою назвали недотримання постачальниками термінів виконання контрактів.
Також виникли труднощі із закупівлею зимового речового майна та засобів індивідуального захисту. Початкового фінансування не вистачало для повного забезпечення зимовими куртками, штанами, бронежилетами, бронекостюмами та хімічними грілками.
Після здійснених закупівель вдалося заощадити кошти, проте рішення щодо їхнього використання для додаткового замовлення необхідного майна було відкладене. У Силах логістики попередили, що виробництво та доставка зимового одягу потребують часу, тому місячна бюрократична затримка влітку може призвести до проблем із забезпеченням військових взимку 2026–2027 років.
«Для паперової бюрократії в умовах мирного часу місяць може здаватися звичайним терміном узгодження. Однак для військової логістики місяць у літній період — це значна втрата часу у виробничому циклі перед зимовим сезоном», — прокоментували у відомстві.
Реклама П’ять тисяч пікапів досі не надійшли до війська
Окремо Командування згадало про найбільшу централізовану закупівлю п’яти тисяч пікапів, оголошену Міністерством оборони у травні 2026 року.
Автомобілі потрібні для логістики, евакуації, забезпечення мобільності підрозділів та роботи екіпажів безпілотних систем. Проте значна частина партії, що охоплена контрактами або закупівельними процедурами, досі не доставлена до ЗСУ. Основні обсяги поставок очікуються наприкінці осені та на початку зими.
«Обсяг оголошених тендерів або укладених контрактів подається як еквівалент фактичного забезпечення. Однак реальний ефект для ведення бойових дій настає лише після завершення процесів постачання, приймання, розподілу та введення техніки в експлуатацію», — зазначено у повідомленні.
Проблеми з постачальниками та якістю
У Силах логістики також заявили про проблеми з контролем якості та відповідальністю постачальників. Зокрема, військові не завжди отримують інформацію про штрафи, накладені за порушення умов контрактів, а з компаніями, які раніше зривали терміни поставок, продовжують укладати нові угоди.
Реклама
У Командуванні стверджують, що у сфері продовольчого забезпечення виникла тенденція до монополізації: 52% фінансування припало лише на одинадцять компаній.
Окремої технічної та правоохоронної перевірки, на думку авторів матеріалу, потребує ситуація з партією одноразових протитанкових гранатометів РПГ-75М.
У Командуванні заявили, що повідомлення про проблеми з якістю цих боєприпасів нібито не отримали належної реакції від Міністерства оборони та Агенції оборонних закупівель. За їхніми даними, понад 70% відгуків з фронту щодо пострілів 1984 року випуску були негативними, проте постачання продовжувалося. Зазначені твердження потребують окремої перевірки компетентними органами.
Допомога партнерів затримується через бюрократію
Ще один блок проблем стосується міжнародної військової допомоги. У Командуванні повідомили, що з початку 2026 року центральні служби забезпечення не мали річних доручень міністра, необхідних для укладання безкоштовних контрактів з партнерами та оформлення документів кінцевого споживача.
Реклама
Через це запропонована партнерами інженерна техніка, генератори, навантажувачі, прилади нічного бачення, тактичний одяг та інше майно затримуються не через брак допомоги, а через несвоєчасні управлінські рішення.
«Час, втрачений на підписи, не економить ресурсів — він збільшує дефіцит і послаблює довіру партнерів до спроможності української системи швидко приймати допомогу», — підкреслили в Командуванні.
Розпорошення відповідальності
У Силах логістики вважають, що проблема полягає не лише в роботі окремих посадовців, а в самій системі ухвалення рішень. Один орган визначає потреби, інший розподіляє кошти, третій проводить закупівлі, а четвертий контролює якість. Водночас інформація про результат не завжди повертається до структур, які відповідають за фактичне забезпечення війська.
Також у Командуванні заявили про маніпуляції у розподілі функцій між Міністерством оборони та Генеральним штабом протягом останніх шести місяців.
Реклама
«У війні логістика — це не просто тилова й технічна функція, а щоденна умова боєздатності. Тому друге півріччя має розпочатися не з нових анонсів, а з відновлення керованості: швидких рішень, захищених резервів і персональної відповідальності», — підсумували в Силах логістики.
Окремо в публікації Сили логістики фактично стали на захист головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Автори поставили запитання: хто має нести відповідальність за прорахунки та проблеми в системі забезпечення — головнокомандувач, інші генерали чи командири військових частин.
Водночас у Командуванні наголосили на результатах роботи Сирського на керівних посадах після початку повномасштабного вторгнення. Серед його досягнень були названі операції на Київському, Сумському та Харківському напрямках, звільнення Харківської області, оборона міст Донеччини та Луганщини, Курська операція, а також контрнаступальні дії на Покровському та Запорізькому напрямках.
«Хочеться, щоб цей перелік досягнень генерала Сирського та Збройних сил України й надалі поповнювався за умови повного сприяння професійної команди Міністерства оборони, без якого неможливо якісно захищати нашу країну», — йдеться у повідомленні.
Реклама
Зазначимо, що можливість залишати коментарі під публікацією була вимкнена.