“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) під час здійснення наглядової діяльності ідентифікував транзакції резиденти-компаній, котрі можуть вказувати на застосування “скруток” та “зустрічних потоків”. У зв’язку з цим, регулятор порекомендував банківським установам брати до уваги відповідні індикатори при верифікації клієнтів та їхніх операцій, як зазначено в листі від центрального банку до банківських установ та їхніх об’єднань.
Варто зазначити, що подібні схеми мають на меті уникнення податкових зобов’язань та/або легалізацію (відмивання) незаконно здобутих коштів (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може бути реалізована через мережу оптових та роздрібних продавців, які оперують значними обсягами неврахованих готівкових коштів. Водночас, у документації, що супроводжує її переміщення через ланцюг пов’язаних суб’єктів, відбувається підміна одного виду продукції іншим. В результаті, компанії можуть штучно зменшувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.
До подібних операцій найчастіше залучаються новостворені компанії або підприємства, які довгий час фактично не функціонували та можуть мати ознаки фіктивних компаній-оболонок.
Серед індикаторів ризику центральний банк виділив невелику кількість співробітників та скромний статутний капітал, відсутність активів, необхідних для заявленої діяльності, часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обороти за умови відсутності або незначного обсягу задекларованих доходів.
Про ризикованість компаній також може свідчити необґрунтоване використання кількома компаніями однакових IP-адрес, телефонних номерів, електронних поштових скриньок, послуг бухгалтерів або представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Стосовно новостворених імпортерів, регулятор рекомендував приділяти увагу перерахуванню нерезидентам значних сум за вже ввезені товари без попередньої оплати, відсутності документації щодо їх транспортування, зберігання та фактичного переміщення продукції, а також невідповідності доходів заявленій діяльності компанії.
Індикаторами застосування подібних схем можуть бути відсутність або мінімальний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, коли майже всі надходження протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними контрактами.
Національний банк також радить звертати пильну увагу на ситуації, коли імпортери залучають валюту через значні кредитні лінії або позики від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невиправданими, а погашення заборгованості відсутнє або здійснюється в незначних обсягах.
Окремими ознаками фіктивності НБУ вважає договори, укладені до дати реєстрації компанії, зазначення в них банківських рахунків, відкритих після дати договору, та підписання контракту особою, яка на той час ще не обіймала керівну посаду.
Банкам рекомендується до встановлення ділових зв’язків з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, яким чином і кому він реалізує товар, чи має відповідний торговельний майданчик або інтернет-магазин, складські приміщення та інші ресурси для здійснення заявленої діяльності.
У випадку виявлення ознак ризику, банк повинен бути готовим надати обґрунтування щодо вжитих або не вжитих заходів стосовно клієнта та його операцій. При цьому, центральний банк враховуватиме заходи, вжиті банками, під час здійснення нагляду.
Як було повідомлено, у січні 2026 року НБУ закликав банки відмовитися від формального підходу до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику проводити комплексний аналіз документів та інформації щодо господарської діяльності клієнта, зокрема даних про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам радили встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на окремі послуги, щоб запобігти здійсненню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати автоматизовані системи виявлення підозрілих транзакцій.