“>
Найважливішими завданнями, які потребують негайного вирішення для української промисловості з боку нового прем’єр-міністра та уряду, є питання бронювання військовозобов’язаних, забезпечення готовності до зимового періоду, зокрема стосовно дефіциту та вартості електроенергії, а також продовження реалізації програм підтримки в межах ініціативи "Зроблено в Україні", переконаний генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.
"Одне з ключових завдань – зрозуміло, ситуація з бронюванням, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, і це першочергове питання для бізнесу, оскільки без цього просто не буде кому працювати", – повідомив він агентству "Інтерфакс-Україна".
Іллічов додав, що промислові підприємства не стикаються з проблемами щодо такого критерію бронювання, як рівень заробітної плати, оскільки він, як правило, досить високий і перевищує 26 тис. грн у більшості з них.
"Однак, наприклад, поки що не повністю зрозуміло, як функціонуватиме координаційний центр, який планується запровадити для верифікації. Час спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням про подовження цього граничного терміну на один місяць", – поінформував гендиректор ФРУ.
Другим значним викликом для нової виконавчої влади він визначив підготовку до зимового сезону, зокрема, очікуваний дефіцит електроенергії та її ціну.
"Це один із головних запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка запровадив кілька слушних нововведень, зокрема так звані "довгі контракти", які дадуть бізнесу можливість прогнозувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший подібний аукціон з продажу електроенергії, і весь обсяг знайшов своїх покупців", – зазначив він.
Іллічов також наголосив на необхідності збереження чинних програм підтримки промисловості в рамках загальноукраїнської платформи "Зроблено в Україні".
"Ми вважаємо їх надзвичайно ефективними: це й стимулювання локалізації виробництва, і секторальна підтримка, як-от часткова компенсація (25%, 15%) для тих, хто купує техніку та обладнання українського виробництва, грантові програми, завдяки яким багато компаній закупили виробниче обладнання, програма "5-7-9", яку необхідно надалі розвивати – і це важливий момент, тобто всю платформу "Зроблено в Україні" слід щонайменше зберегти та вдосконалювати", – вважає гендиректор ФРУ.
Серед пріоритетів він також виділив питання, пов’язані з воєнними ризиками, впровадження більш дієвої системи страхування та підтримки підприємств, що зазнали руйнувань, а також забезпечення спрощеного доступу до фінансових ресурсів.
"Ми бачимо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій складають власні кошти підприємств, що на 20% більше порівняно з 2024 роком. Лише менше 1% становлять іноземні інвестиції. Це означає, що український бізнес є головним інвестором у країні; наші компанії продовжують будувати та розвивати виробничі потужності, і для них так само потрібні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових коштів", – повідомив Іллічов.
Він зазначив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які демонструють непогані результати, але більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестування.
"Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення розроблених Дмитром Кисилевським законопроєктів щодо "капексів" (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який вже прийнято в першому читанні, і нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це також може бути стовідсоткова амортизація основних засобів під час їх введення в експлуатацію", – зауважив він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідні зміни в політиці Національного банку, оскільки, на його погляд, наразі він обмежує кредитування реального сектору економіки.
"Регуляторні норми, які залишаються незмінними з довоєнних часів, вимоги до позичальників – все це потребує перегляду, більшої гнучкості, і потрібно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, аби бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма "5-7-9" функціонує, але вона не призначена для великого бізнесу, а в нас одні з найуспішніших експортоорієнтованих галузей представлені великими компаніями", – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки українського бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за СВАМ-сертифікати вже з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні проблемних питань через реорганізацію міністерств.
"Буде переформатування міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів та ліцензій, аби це не завдало значних труднощів бізнесу. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що в умовах війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок", – підсумував гендиректор ФРУ.
Як було повідомлено, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та затвердила оновлений склад уряду.