18 липня
Найцікавіші експозиції липня у Києві та Львові розглядають тривале перебування українців у стані невизначеності та кризи через призму сучасного мистецтва — і можуть надати підтримку чи втіху.
“Між подихами стін, двері відчиняються всередину”
15 липня — 6 вересня, Voloshyn Gallery
Реклама.
Артем Дейнека, Shelter, 2025
Виставка об’єднує вісім молодих митців, чиї твори разом досліджують досвід існування в умовах тривалої невизначеності. Працюючи з інсталяцією, живописом, керамікою та відео, Діана Дем’яненко, Ніка Шумейко, Марія Чаркіна, Артем Дейнека, Ніколь Давидова, Анна Вехник, Дарина Святун та Олег Савін обирають простір оселі як тему та водночас як концептуальну основу.
Кімната в цій експозиції — не нейтральний чи безпечний простір. Це місце, де звичні об’єкти втрачають свою функціональність, де буденні рухи набувають нового й тривожного значення, а межа між прихистком і небезпекою стає розмитою. Представлені роботи не прагнуть подолати цей стан — вони перебувають у ньому, використовуючи іронію, матеріальні зрушення та формальну невизначеність як способи залишатися присутніми в досвіді, що не піддається простим трактуванням.
“Наїв з Путивлю”
Липень, простір Кузня (Нижній Вал, 37/20)
Галерея Кузня на Подолі презентує експозицію унікальної та маловідомої майстрині Катерини Кобилякової — художниці з Путивлю на Сумщині, яка народилася 1943 року і пішла з життя 2022-го, так і не здобувши слави за межами свого міста.
Виставка стала результатом експедиції, яку рік тому здійснили артдиректорка Кузні Тетяна Тадай і кураторка Ліза Фанегей. Один із приятелів галереї випадково побачив гобелен Кобилякової на OLX: родина мисткині після її смерті вирішила реалізувати частину робіт. До експедиції Тетяни та Лізи ім’я Катерини Кобилякової було невідоме.
Її твори поєднують традиційний наїв, архетипні мотиви та особистісну міфологію. Виставка розмірковує над темами культури пам’яті та феномену ізольованого митця. На ній будуть представлені живопис, гобелени, а також фотографії з експедиції до Путивлю. Кузня розташована в історичній будівлі — врятованій архітектурній пам’ятці на київському Подолі.
“Олександр Сухоліт. Гобелен”
Галерея “Лавра”, 23 липня — 23 вересня
Автор – Олександр Сухоліт
У галереї “Лавра” можна оглянути виставку унікальних гобеленів, створених за живописними полотнами Олександра Сухоліта майстрами легендарної решетилівської майстерні. Експозиція структурована у форматі каталогу: мобільні стіни-сторінки перетворюють виставковий простір на книгу, яку відвідувач “перегортає”, рухаючись залою. Такий підхід дозволяє не лише оцінити майстерність трансформації живопису в матеріал та техніку декоративно-ужиткового мистецтва, а й заглибитися у світ творчості Олександра Сухоліта — філософа, художника, автора.
“На узбіччі”
Простір Hinaus, 19 лютого — до останньої клумби
Заголовок
У новому культурному просторі Hinaus на Подолі відбулося відкриття виставки фотографині Наталки Дяченко, яка брала участь у реалізації проєкту Жанни Кадирової “Гарантії безпеки” для українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале. Виставка “На узбіччі” складається із серії фотографій бетонних клумб Києва, над якими Наталка Дяченко працює з 2023 року. Формально вона перегукується з типологією індустріальної архітектури німецьких фотографів Бернда та Хілли Бехерів.
Для фотохудожниці є важливим зафіксувати циклічність природи, процеси руйнування та відновлення, взаємодію з людьми, що проявляється у різноманітті дбайливо висаджених квітів та експериментах з кольором протягом сезонів благоустрою. Експозиція буде розміщена безпосередньо на OSB-плитах, які після російської ракетної атаки тимчасово замінили вибиті вікна простору. Частина робіт також буде експонована всередині Hinaus. Таким чином, пошкоджений фасад та тимчасова архітектура відновлення перетворяться на виставковий майданчик.
Також у галереї триває виставка-презентація нової колекції FATED від українського художника та ювеліра Дениса Музики. Основою колекції є авторський принцип розбирання та незворотного збирання форми. Кожен об’єкт Денис Музика спершу подумки розбирає на окремі елементи, які відтворюються в титані, а потім механічно поєднує між собою.
“Дія перша. Нагірна, 22”
10 липня — 21 серпня, простір Vivid Fusion Art
Автор роботи – Юрій Болса
Виставка представляє твори митців, які є частиною відомого київського арт-сквоту “Нагірна, 22”, що функціонував у будівлі Київського інституту автоматики. Проєкт присвячений українським митцям, які, незважаючи на війну, продовжують творити в Україні та осмислювати суспільні трансформації через мистецтво. Спільнота “Нагірна, 22” також неодноразово зазнавала наслідків масованих обстрілів і переосмислила цей травматичний досвід у своїй творчості.
За роки існування “Нагірна, 22” стала одним із найбільших мистецьких центрів столиці. Її учасники розвивали традиції відомих європейських арт-сквотів — берлінського Tacheles, лондонського RampART, паризького 59 Rivoli, барселонського Can Masdeu та інших. Такі майданчики ставали своєрідними інкубаторами сучасного мистецтва, де молоді художники експериментували, обмінювалися досвідом та формували нові мистецькі практики. Навесні 2026 року спільнота була змушена залишити приміщення колишнього Інституту автоматики.
“Все нормально))”
13 червня — 9 серпня, Jam Factory, Львів
У львівському артцентрі Jam Factory триває виставка “ВСЕ НОРМАЛЬНО))”, яка розмірковує про наше життя, коли катастрофа стає постійним фоном для діяльності та роботи; і про самоорганізовані мистецькі ініціативи в Україні як спосіб існування, виживання та спільної дії в умовах постійної нестабільності. Виставка зібрала 26 самоорганізованих мистецьких ініціатив із різних регіонів України, переважно заснованих після 2014 року.
Більше про експозицію читайте за посиланням.
"Наші"
16 липня — 31 жовтня, Zenyk Art Gallery, Львів
Масштабна експозиція українського наївного мистецтва, примітивізму та арт-брюту останніх років, що об’єднала 207 творів 27 українських митців і майстрів — від гуцульської Криворівні до Слобожанщини. Виставка складається з трьох секцій і знайомить із трьома мистецькими течіями — примітивізмом, наївним мистецтвом та арт-брютом, розкриваючи їхню природу, відмінності та зв’язок із народною традицією. Серед авторів — Марія Примаченко, Параска Плитка-Горицвіт, Ганна Собачко-Шостак, Євмен Пшеченко, Никифор (Епіфаній) Дровняк, Іван Сколоздра, Параска Власенко, Ірина Максимова, Дмитро Молдованов, Яна Гудзан, Тетяна Мялковська, Дмитро Стриєк та інші українські митці.