>
Фото: McKinsey & Company
Металургійний комплекс має потенціал стати одним з ключових двигунів економічного відродження; Україна та Європейський Союз володіють взаємодоповнюючими сильними сторонами в цій сфері. Вирішення наявних проблем галузі стане одним із пріоритетів у роботі новопризначеного керівника Міністерства економіки та довкілля, Олександра Кравченка.
“Ця промисловість міцно тримає економічну стабільність країни, але водночас зазнала одних з найбільших втрат через війну. Пошук відповідей на виклики, з якими зіштовхується український гірничо-металургійний комплекс (ГМК), є серед першочергових завдань моєї діяльності”, – зазначив він у своєму дописі у Facebook у неділю, в День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на військові ризики, руйнування інфраструктури та зростання логістичних витрат, підприємства ГМК у 2025 році забезпечили 7% валового внутрішнього продукту (ВВП) України та 15% усього товарного експорту. Крім того, близько 20% усіх промислових інвестицій в Україні припадає саме на цей сектор.
Міністр також додав, що галузь створює близько 70 тис. робочих місць безпосередньо на металургійних підприємствах і понад 280 тис. – у суміжних галузях.
На його переконання, Україна здатна стати одним із головних постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, необхідної для процесу декарбонізації європейської металургії. Це, своєю чергою, відкриває нові горизонти для промислової співпраці, залучення інвестицій та поглиблення інтеграції в європейські виробничі ланцюжки.
Як раніше повідомлялося з посиланням на дані Асоціації “Укрметалургпром”, українські металургійні підприємства у січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 2,94 млн тонн. Виплавка сталі зменшилася на 3,2%, до 3,57 млн тонн, а чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні спостерігалося зростання виробництва прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком, до 6,52 млн тонн, та чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн. Водночас виплавка сталі знизилася на 2,2%, до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Представники української металургійної галузі висловлювали критику на адресу попереднього уряду, вважаючи недостатнім його захист у торговельних відносинах з ЄС. Зокрема, йшлося про запровадження механізму CBAM на початку цього року та скорочення безмитних експортних квот з середини року. Крім того, вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% та закликають враховувати специфіку галузі при встановленні цін на електроенергію.
У середині вересня минулого року Міністерство економіки інформувало про проведення координаційної наради за участю представників ГМК, Міністерства енергетики, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), “Укрзалізниці” та “Укренерго”. Метою цієї наради, за словами тодішнього очільника міністерства Олексія Соболева, було “напрацювати рішення для зменшення витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств та підтримки виробництва”. Він зазначив, що серед основних питань обговорювалися ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати та дефіцит сировини. З початку поточного року було запроваджено заборону на експорт металобрухту з України.