>
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у понеділок проведе розгляд питання першого перегляду Програми розширеного фінансування EFF для України, яке включатиме запити про відступ від виконання критеріїв, звільнення від відповідальності за недотримання цих критеріїв, а також гарантії фінансування.
Згідно з інформацією, опублікованою на ресурсі Фонду, додатковим пунктом порядку денного є консультації з Україною за статтею IV, що стосуються 2026 року.
Розклад засідання свідчить, що українське питання буде розглядатися другим, одразу після консультацій із Бразилією за статтею IV на 2026 рік.
Як раніше повідомлялося, новопризначений 16 липня прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів свою першу міжнародну розмову з першим заступником директора-розпорядника МВФ Деніелом Кацом. Під час бесіди обговорювалася підготовка до цього засідання ради Фонду. У випадку позитивного вердикту, Україна зможе отримати другий транш у рамках Програми EFF, що становить 690 мільйонів доларів США.
Міжнародний валютний фонд та Україна 12 червня досягли угоди на рівні персоналу (SLA) щодо першого перегляду чотирирічної програми EFF, яка була відкрита наприкінці лютого поточного року, із загальним обсягом 8,1 мільярда доларів США. Для ухвалення позитивного рішення про перший перегляд, Верховна Рада 9 червня затвердила закон про оподаткування цифрових платформ (№4903-IX, законопроєкт №15111-д), однак він ще очікує на підпис президента. Щодо інших значущих зобов’язань, взятих під час затвердження програми наприкінці лютого цього року, включаючи оподаткування посилок вартістю до 150 доларів та перегляд спрощеної системи оподаткування, було досягнуто домовленості про відтермінування їх виконання.
Відповідно до даних, розміщених на сайті парламенту, 12 червня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук передав закон про оподаткування цифрових платформ на підпис главі держави. Як зазначає заступниця голови відповідного парламентського комітету Ольга Василевська-Смаглюк, затримка з підписом президента зумовлена включенням до закону поправки, яка послаблює фінансовий моніторинг для політично значущих осіб (РЕР). Це, в свою чергу, порушує домовленості України з Європейським Союзом та Європейською Комісією у сфері боротьби з відмиванням коштів.
“Крім того, до списку національних РЕР було додано дві нові категорії, які не передбачені ані рекомендаціями FATF, ані регламентом ЄС: керівники структурних підрозділів Нацбанку, що знаходяться нижче рівня правління, та особи, відповідальні за фінансовий моніторинг у державних банках. Національний банк України виступив категорично проти, оскільки призначення працівника комплаєнсу РЕРом створює конфлікт інтересів: він фактично контролює процедуру, під яку сам підпадає”, – пояснила депутатка у своєму повідомленні в Telegram у понеділок.
Також, під час другого читання, до цього закону було внесено положення щодо посилення контролю за онлайн-торгівлею підакцизною продукцією. З 2027 року така торгівля може здійснюватися виключно за умови наявності продавця у спеціальному реєстрі Державної податкової служби.
Крім того, закон запроваджує на десятирічний термін мито за ставкою 0,3 євро за кілограм на експорт необробленого та розпиляного каменю групи 2516 УКТ ЗЕД, зокрема граніту, габро, базальту, лабрадориту та інших подібних декоративних чи будівельних порід.