Персонажі твору «Місто» дорослішають на екрані під акомпанемент війни та електронної музики

Герої роману «Місто» дорослішають на екрані під звуки війни й електронної музики 17.07.2026 10:20 Укрінформ

У Києві завершилися зйомки урбаністичної драми «Місто» за романом Валерʼяна Підмогильного

Історія створення повнометражного ігрового фільму «Місто» – доволі складна. Цей проєкт існував ще до повномасштабного вторгнення як концепція сучасної адаптації твору одного з найвідоміших діячів Розстріляного відродження Валерʼяна Підмогильного. У 2022-му він здобув перемогу на пітчингу Держкіно, роботою над стрічкою почав керувати режисер Михайло Маслобойщиков, проте після повномасштабного вторгнення відбулися певні коригування, зокрема, змінився режисер та початковий акторський склад.

Остаточна версія фільму належить режисеру та кінознавцю Станіславу Битюцькому, для якого «Місто» стане повнометражним дебютом. Він також адаптував сценарій та запропонував продюсерській команді нове бачення, пов’язане з музичною субкультурою.

Продюсерами виступили Дмитро Суханов («Мої думки тихі», «Медовий місяць») та Валерія Сочивець («Ля Палісіада», «Із завʼязаними очима», «Зарваниця»). Оператор-постановник – Володимир Усик («Ля Палісіада», «Медовий Місяць»), художник-постановник – Максим Німенко («Стоп-Земля», серіал «Кава з кардамоном»). Проєкт реалізується за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Зйомки «Міста» тривали влітку і завершилися 9 липня, далі – постпродакшн, міжнародна фестивальна прем’єра та довгоочікуваний український прокат. Ми побували на фінальному знімальному дні та готові поділитися деякими подробицями.

БУЛО ВАЖЛИВО ЗНІМАТИ НА РЕАЛЬНИХ ВЕЧІРКАХ ТА ЗАПРОШУВАТИ СПРАВЖНІХ МУЗИКАНТІВ

Перенести книгу, тим паче таку відому, на сучасний сценарій і протягнути сюжетну лінію на сто років уперед – завдання не з легких. Місією режисера-сценариста було не просто відтворити життя літературних героїв на екрані, а показати автентичність проживання цієї історії в сучасних реаліях. Тому фокус сценарію зазнав суттєвих змін – тепер «Місто» це розповідь про Київ часів російсько-української війни, в яку інтегровано субкультуру вечірок електронної музики.

Для автора сценарію та режисера було принципово, щоб у фільмі брали участь ті, хто живе тут і зараз – відвідує такі вечірки, розуміє життя свого покоління. У багатьох другорядних ролях задіяні непрофесійні актори, а якщо це діджей-сет, то за пультом – реальний діджей.

«Для створення атмосфери було важливо знімати у справжніх локаціях та запрошувати справжніх, дуже цікавих музикантів. У нас грають – Богдан Заєць, Антон Сомінарист, Мар’яна Клочко, Слава Ліпшеєв. Фільм висвітлює цю музичну тусовку та її ключові події. Це те, що справді звучить зараз в електронних клубах Києва», – розповів режисер.

Саундтрек до фільму створили композитори Еміль Асадов та Геннадій Бойченко.

СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ ЗБЕРЕЖЕНІ, ПРОТЕ ПЕРЕБУДОВАНІ НА ТАКІ, ЩО МОГЛИ Б РОЗГОРНУТИСЯ В СЬОГОДНІШНЬОМУ КИЄВІ

Щодо жанрової приналежності фільму, то команда визначає його як «історія дорослішання під час війни».

«Поступово сценарій трансформувався і відходив від тексту Підмогильного в сенсі підкорення міста героєм. У нас це, скоріше, розповідь про те, як дозріває нове покоління, живучи з травмами війни. Це історія становлення особистості під час війни. Ось такий жанр ми бачимо зараз», – говорить пан Станіслав.

За його словами, процес створення «Міста» просувався добре, незважаючи на складні умови, і той факт, що зйомки часом збігалися з обстрілами. Було безліч моментів, які могли зашкодити чи зупинити процес, але команді вдалося все подолати.

Робота над сценарієм тривала майже два роки. На запитання, наскільки далеко він відійшов від літературного першоджерела, Станіслав Битюцький посміхається: «На сто років». І додає, що в романі дуже вдала структура, з якою він міг легко працювати, щось додавати, переосмислювати, уявляючи, що б сталося з героями в наш час. Конструкція та сюжетні лінії збережені, проте трансформовані для реалій сучасного Києва.

Він зазначив, що після 2014 року буквально зачитувався українською класикою і відкривав її для себе заново, так само як зараз, з початком повномасштабного вторгнення, нові покоління відкривають її для себе, що є надзвичайно важливим, оскільки дає не тільки величезний обсяг цікавої інформації та досвіду, а й розуміння власного коріння та ідентичності.

У РОМАНІ ГЕРОЙ ШУКАВ СЕБЕ В ЛІТЕРАТУРІ, У ФІЛЬМІ – В ЕЛЕКТРОННІЙ МУЗИЦІ

Головний герой фільму, як і в книзі – Степан Радченко – переїжджає до великого міста і вирішує знайти себе у професії. Однак у Підмогильного це була сфера літератури, у фільмі – електронна музика.

«Професійна складова у фільмі змінена на ту, яка, на наш погляд, є також чимось вкрай важливим тут і зараз. Електронна сцена Києва і те, що створює зараз сучасна українська електронна музика, є надзвичайно важливими. Бути тут у контексті, відвідувати такі музичні події – це так само, як тоді було відвідувати літературні заходи. Електронні клуби – культове місце для цієї субкультури, і воно дуже резонує з молоддю, представником якої був Степан сто років тому в романі Підмогильного. Сьогодні нашому Степанові двадцять чотири роки, і його легко можна уявити на такій події», – поділився режисер.

У стрічці залишилися незмінними три важливі в контексті роману жіночі персонажі: Зосю зіграла Марія Ковальова, Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.

«Ми зберегли їхні стосунки зі Степаном, але намагалися переосмислити, що б сталося в цих стосунках через сто років. Як саме вони б змінювалися, як би в цілому трансформувалася гендерна поведінка, дозволені та недозволені межі, які існували тоді, і які є зараз», – пояснив Битюцький.

Режисер фільму «Місто» Станіслав Битюцький та актор Максим Рягін

СПОДІВАЮСЯ, ЩО ФІЛЬМ ВІДКРИЄ П’ЯТЬ-ШІСТЬ НОВИХ ІМЕН АКТОРІВ

Режисер разом із кастинг-директоркою Аллою Самойленко тривалий час шукали акторів, бо, на його переконання, кастинг – це дев’яносто відсотків успіху фільму. Результатом пошуку залишився дуже задоволеним.

«Коли я побачив відеопробу Максима Рягіна, то одразу відзначив його типаж, який дуже цікаво вирізняється серед акторів його покоління. І ще до того, як ми побачилися наживо і провели проби, я розумів, що це головний кандидат на роль Степана. Згодом усе це підтвердилося. Загалом у кіно існує брак свіжих, класних облич, але, якщо їх шукати, то вони є. Ми знайшли багато цікавих молодих акторів, для багатьох фільм стане дебютом. Сподіваюся, відкриємо п’ять-шість нових імен», – поділився режисер.

Разом з молоддю у «Місті» також грають відомі українські актори Акмал Гурезов («Уроки толерантності»), Євгенія Непиталюк («Бачення метелика»), Максим Панченко («Я, Ніна»).

Виконавець головної ролі Максим Рягін

За словами виконавця головної ролі Максима Рягіна, його Степан суттєво відрізняється від персонажа Підмогильного – за книгою він ветеран Першої світової, який щойно повернувся з війни, у фільмі – це сучасний молодий хлопець, якому 24 роки, він не воював, проте вже травмований війною – пережив полон на півдні України. Сучасний Степан у столиці проходить шлях від розгубленого провінціала до впевненого у собі виконавця на електронній сцені міста.

Перед початком роботи над роллю актор не тільки перечитував роман, щоб освіжити в пам’яті історичний контекст, але й вивчав світ електронної музики, в якому існує сучасне втілення його персонажа.

«Стас (Битюцький – ред.) залучив мене до культури електронної музики, тому що я до того зовсім не був пов’язаний із нею. І коли ми вже пройшли етап кастингу, то почали відвідувати електронні вечірки, для мене це було щось нове. Досить символічним є те, що першим місцем, куди я прийшов знайомитися з цією субкультурою, був клуб, де сьогодні проходить наш фінальний знімальний день», – розповів Максим Рягін.

Режисер фільму «Місто» Станіслав Битюцький

ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ МОЛОДІ ЛЮДИ ДИВИЛИСЯ ФІЛЬМ І ВПІЗНАВАЛИ СЕБЕ

Команда фільму вважає, що глядацька аудиторія «Міста» не має чіткої вікової категорії, але молодь однозначно впізнаватиме себе в цьому кіно.

«Та й старше покоління, думаю, під час перегляду згадуватиме власну молодість. Навіть не в сенсі електронної сцени чи тусовок, а в сенсі відчуття, коли ти молодий і можеш робити якісь помилки, за які не так соромно, як коли тобі вже сорок чи більше років, – говорить Станіслав Битюцький. – Ми хотіли створити якісне універсальне кіно про Київ тут і зараз. Про буденне життя молодих людей, без надриву. Так, ми всі зараз переживаємо труднощі, ми всі відчуваємо біль, але іноді – усміхаємося, живемо не тільки війною, а й звичайними повсякденними речами».

Він додав, що насправді дуже здивований тим, що цей фільм буде першою екранізацією «Міста» Підмогильного, бо така ідея витала в повітрі.

«Але так сталося, що ми будемо першими. Наш фільм дуже ніжний, гарний, дещо сумний, меланхолійний, як і наше життя», – розповів режисер та сценарист кінострічки «Місто» Станіслав Битюцький.

Любов Базів. Київ

Фото Олександра Клименка, Артема Гвоздкова

Кіно Культура Держкіно Режисер прем'єра

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *