Музею-заповіднику у Кам’янці-Подільському передали колекцію артефактів з печер Пониззя Ексклюзив 13.07.2026 16:13 Укрінформ
Кам’янець-Подільському державному історичному музею-заповіднику вручили 51 експонат. Артефакти походять з досліджень Бакотського скельно-печерного монастиря та невідомої печери на території Національного природного парку «Подільські Товтри».
Про це Укрінформу повідомив очільник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.
«Роботи на Бакоті проводились на замовлення Національного природного парку «Подільські Товтри» в межах модернізації туристичної стежки та опори під хрест на вершині гори Білої. Було віднайдено поховання дитини, ймовірно, періоду існування монастиря, уточнено межі давнього поселення давньоруської Бакоти. Розвідка дозволила виявити насичений археологічний культурний шар, що включає знахідки доби енеоліту, раннього залізного віку, пізньоримського часу, княжої доби та XVII століття», – зазначив археолог.
За його словами, доволі інформативними виявилися роботи в одній з печер Товтрового кряжу. На схилі біля неї віднайшли фрагменти керамічного посуду ХІІІ століття, металеві елементи одягу, прикраси.
Як зауважив Нечитайло, унікальні природні умови (сухість та протяг), важкодоступність печери сприяли тому, що у ній добре збереглась органіка. Зокрема, фрагменти дубових дощок зі слідами архаїчного ложкового свердла, слідами сокири, які визначив аспірант Інституту археології НАНУ Олексій Потоцький, дрібні фрагменти тканин, з визначенням котрих допомогла завідувачка Міжнародної лабораторії консервації та реставрації культурної спадщини «UMAI» Тетяна Крупа. Археозоологічну експертизу виконав науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАНУ Михайло Кублій.
«Окремі речі з печери мають аналогії у класичних давньоруських старожитностях другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ століття, однак керамічний матеріал можна датувати монгольським часом. Для більш точного визначення віку пам’ятки потрібно здійснити радіовуглецевий аналіз, на який необхідно знайти кошти», – акцентував керівник експедиції.
Нечитайло додав, що печера є надзвичайно цікавою пам’яткою, яка являє зріз матеріальної культури місцевого населення на зламі епох, та є прикладом використання печерного середовища людиною у середньовічну добу.
«Наразі науковці шукають фінансування для проведення уточнювальних фізико-хімічних аналізів вмісту заповнення печери, що є унікальною для Подністров’я та Товтрів-Медоборів», – поділився археолог.
Загалом до фондів музею передали 51 експонат.
Як повідомляв Укрінформ, під час археологічних досліджень у Маліївцях на Хмельниччині виявили фундамент дзвіниці скельного монастиря, фрагменти фрескового розпису, давню кераміку та колекцію монет.
Фото Павла Нечитайла та Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника
Музей Кам’янець-Подільський Артефакт